Kiedy: 28–29 października

Wydarzenie towarzyszące wystawie sztuki ukraińskiej „Załoga” dostępnej w Centrum Sztuki Współczesnej w Toruniu do 29 października.

Sobota 28 października 2023
14:00 – Przegląd kina ukraińskiego: „Jeden dzień w Ukrainie ”, reż. Wołodymyr Tychyj, dokumentalny, Ukraina 2022, 79 min.
16:00 – Przegląd kina ukraińskiego: „Skąd dokąd”, reż. Maciek Hamela, dokumentalny, Polska, Francja, Ukraina 2023, 85 min.
18:00 – Przegląd kina ukraińskiego: „W Ukrainie”, reż. Piotr Pawlus, Tomasz Wolski, dokumentalny, Polska 2023, 83 min.

Niedziela 29 października 2023
14:00 – Przegląd kina ukraińskiego: „Kamień. Papier. Granat”, reż. Iryna Ciłyk, dramat, Ukraina 2022, 92 min.
16:00 – Przegląd kina ukraińskiego: „Luksemburg, Luksemburg”, reż. Antonio Lukicz, komediodramat, Ukraina 2022, 105 min.
18:00 – Przegląd kina ukraińskiego: „Koza Nostra. Mama nadchodzi”, reż. Giovanni Dota, komedia, kryminalny, Włochy, Ukraina 2022, 103 min.

Bilety na poszczególne filmy w cenie 14 zł ulgowy / 16 zł normalny.
Link do rezerwacji elektronicznej: klik

O filmach:

JEDEN DZIEŃ W UKRAINIE

Akcja filmu rozgrywa się na Ukrainie jednego dnia: 14 marca 2022 roku, 2 944 dnia wojny rosyjsko-ukraińskiej. W ciągu ostatnich kilku tygodni intensywne działania wojenne surrealistycznie wymieszały miejsca i ludzi, tworząc postapokaliptyczny wymiar ujawniający nowe role. Tysiące Kijowian zamieszkało na stacjach metra. Spokojne wcześniej przedmieścia stolicy zostały przekształcone w strefy walk, zniszczeń i grabieży dokonywanych przez rosyjskich okupantów.

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ

Події фільму розгортаються в Україні протягом одного конкретного дня — 14 березня 2022 року. Це 2944-й день російсько-української війни. За кілька останніх тижнів інтенсивна війна сюрреалістично змішала місця і людей, утворила постапокаліптичний вимір з новими якостями та ролями. Тисячі киян перебрались жити у метро. Раніше спокійні передмістя столиці стали зоною нищівних боїв та мародерства з боку російських загарбників. Люди перестали ділити дні на вихідні та робочі, їх стали нумерувати від дати повномасштабного вторгнення росіян в Україну.  У картині представлена доба з життя співачки, відеоінженера, історика, реставраторки, ученого-полярника й пенсіонерки. Усі вони були змушені радикально змінити свої життя. Один з героїв фільму – Роман Ратушний, 9 червня він загине, а у вересні на честь захисника назвуть вулицю в Києві.

SKĄD DOKĄD

Początek inwazji Rosji na Ukrainę. Ludzie zawieszeni w czasie i przestrzeni, w obliczu niepewnego tu i teraz, decydują się na porzucenie tego, co mają najcenniejsze i wsiadają bez zastanowienia do zakurzonego vana na obcych rejestracjach. Samochód przemierza tysiące kilometrów, pełniąc rozmaite funkcje: poczekalni, szpitala, schronu, a przede wszystkim przestrzeni do zwierzeń i wyznań, którymi w sposób naturalny zaczynają dzielić się współtowarzysze podróży z przypadku. „Skąd dokąd” to portret zbiorowy złożony z doświadczeń ludzi, którzy mają jeden cel: znaleźć bezpieczne schronienie. W vanie, ich tymczasowym azylu, zniesione są różnice płci, wieku, koloru skóry, sprawności fizycznej, pochodzenia, tożsamości, poglądów czy wiary. W języku ukraińskim „skąd” (звідки / zvidky) i „dokąd” (куди / kudy), to też rutynowe pytania zadawane podczas próby przebicia się przez liczne punkty kontrolne, rozmieszczone na terenie Ukrainy.

ЗВІДКИ КУДИ
Перші дні вторгнення Росії в Україну. Люди стикаються з невизначеністю, тут і зараз вони вирішують відмовитися від того, що мають і втекти від війни. Коли вони сідають у запилений автобус, то тримають у руках найцінніше що залишилось. Автівка режисера долає десятки тисяч кілометрів, виконуючи різні функції для біженців: кімнати очікування, лікарні, притулку, зони довіри та зізнань, які є спільними для людей, що зустрілись випадково.
«Звідки куди» – це колективний портрет, складений із переживань тих, хто має єдину мету: знайти надійний притулок. В автобусі, їх тимчасовому притулку, зникають важливість статі, віку, кольору шкіри, фізичного стану, походження, ідентичності, світогляду та віри.
В польській та українській версіях назви фільму – «Skąd dokąd» та «Звідки куди» відображені  звичайні питання, які ставляться при спробі пройти через безліч контрольних пунктів, що розташовані на території України.

W UKRAINIE

Poprzez serię statycznych ujęć zniszczonej wojną Ukrainy, filmowcy Piotr Pawlus i Tomasz Wolski zapraszają widza w kontemplacyjną podróż, przedstawiającą różne aspekty nowej rzeczywistości. Zachowując sceny z terenów objętych działaniami wojennymi na drugą połowę filmu, dokument pokazuje banalność oraz absurdy życia w cieniu inwazji. Nowa normalność w Ukrainie to dzieci bawiące się w żołnierzy, ich rodzice sprzeczający się w kolejkach po racje żywnościowe, to łatanie dziur i pustych framug płytą pilśniową czy nuda codzienności w barakach. Życie toczy się dalej, jakby wszechobecne gruzy były tylko dekoracją z papier mâché.
Ujęcia Ukraińców pozujących do zdjęć na tle porzuconych rosyjskich czołgów czy całych osiedli jednoczących się w misji naprawienia zniszczeń dają nadzieję i przekonują o sile ducha zaatakowanego narodu. Jednak zagrożenie wciąż jest namacalne i nie można o nim zapomnieć.

В УКРАЇНІ

Автори фільму вирушають вглиб зруйнованої війною України, щоб зафіксувати нову реальність її жителів. З початком повномасштабної війни європейці об’єдналися, щоб прийняти мільйони біженців з України. Що сталося з тими, хто не виїхав? З тими, хто повернувся додому? Чи означає для них „дім” те саме, що й раніше?
Режисери показують життя в розбомблених містах і спалених селах. Вони документують абсурдність і трагізм війни без сенсаційності, характерної для зображень російської агресії. Фільм показує нові реалії життя сьогоднішньої України: дітей, що граються в солдатів, їхні батьків, які сперечаються в чергах за пайками, латання порожніх дверних коробок дошками та нудьгу буденного життя у казармі. Життя триває, наче руїни, що скрізь – це лише декорації з пап’є-маше…

KAMIEŃ. PAPIER. GRANAT

Chłopiec Tymofij mieszka z rodziną w prowincjonalnym miasteczku, aż pewnego dnia w jego życiu pojawia się wyjątkowy przyjaciel. Felix to weteran wojny w Afganistanie, były oficer kontrwywiadu, złamany procesami alkoholik, ale jednocześnie wielki fan muzyki. Chłopiec I Felix zostają przyjaciółmi.
Film jest adaptacją powieści ukraińskiego pisarza Artema Chekh’a „Kim jesteś?” oraz wzruszającą opowieścią o pokoleniu ludzi, którzy byli nastolatkami w latach 90. i dorastali, aby zmierzyć się z własnymi problemami.

Я І ФЕЛІКС

Хлопчик Тимофій живе з родиною в провінційному містечку. Його сім’я складається з вічно втомленої мами, переважно відсутнього батька і бабусі, у якої є дивний бойфренд Фелікс. Це колишній контррозвідник, ветеран війни в Афганістані, він має ПТСР і є алкоголіком. Але коли він тверезий, це найбільш розумна і харизматична людина з усіх, кого Тимофій знає.
Фільм є екранізацією роману українського письменника Артема Чеха „Хто ти?” і зворушливою історією про покоління людей, які були підлітками в 1990-х роках. Роль Фелікса переконливо зіграв український письменник та поет Юрій Іздрик.

LUKSEMBURG, LUKSEMBURG

To drugi pełnometrażowy film po MOJE MYŚLI SĄ CICHE, świetnie przyjętym przez krytyków i publiczność  debiucie młodego reżysera.
Kiedy bracia bliźniacy dowiadują się, że ich dawno niewidziany ojciec jest chory w Luksemburgu, wyruszają w podróż, by zobaczyć go po raz ostatni. Czy mężczyzna, którego znajdą będzie tym złym ojcem, którego pamiętają? Kolja uważa go za bohatera, podczas gdy Wasilij ma go za łajdaka.
Odtwórcy głównych ról Amil Nasirov i Ramil Nasirov to bracia bliźniacy, członkowie bardzo popularnego w Ukrainie zespołu muzycznego „Kurgan & Agregat”
Do początku wojny na pełną skalę, „Kurgan & Agregat” stale koncertowali w ukraińskich miastach, pomagając ukraińskiej armii. Obecnie są zaangażowani w wolontariat i zakup dronów dla Sił Zbrojnych.

ЛЮКСЕМБУРГ, ЛЮКСЕМБУРГ

Як і перший фільм режисера  „Мої думки тихі”, нова стрічка Антоніо Лукіча досліджує стосунки батьків і дітей, огортаючи сімейну драму за допомогою комічних елементів – у біблійну притчу.
„Люксембург, Люксембург” – це історія двох протилежних за характером братів-близнюків , які намагаються побороти самотність, що виникла внаслідок зникнення батька. Один із братів вважає його героєм, а інший – негідником. Коли брати дізнаються, що їх батько хворіє в далекому Люксембурзі, вони вирушають з рідного міста Лубни у подорож, щоб побачити його востаннє.
Виконавці головних ролей, Аміл та Раміл Насирови, є учасниками популярного музичного гурту „Курган і Агрегат”. Зараз вони займаються волонтерством та закупівлею безпілотників для ЗСУ.

KOZA NOSTRA. MAMA NADCHODZI

Kiedy Vlada Koza po raz pierwszy zostaje babcią, rzuca wszystko i podróżuje na Sycylię ze swojego domu w Karpatach, aby dołączyć do swojej córki. Dziewczyna nie docenia jednak niezapowiedzianej wizyty i duszącej uwagi matki. Po kłótni z córką Vlada trafia do willi potężnego włoskiego gangstera Don Fredo,które rodzina walczy o przetrwanie we współczesnym świecie. Nieposkromiona natarczywość Vlady, która uwielbia czuć się przydatna, dbać o innych, naprawiać rzeczy i udzielać rad, wydaje się przynosić namiastkę namacalnego dobrobytu w murach Villa Laganà… Przynajmniej do dnia, w którym dowiaduje się, kim naprawdę są Don Fredo i jego dzieci.

КОЗА НОСТРА. МАМА ЇДЕ
 
Коли Влада Коза вперше стає бабусею, вона продає свій дім у Карпатах та без попередження летить до сонячної Сицилії, щоб жити з донькою та допомагати в догляді за онуком. Та виявляється, приїзду мами ніхто не чекав… Після сварки з донькою Влада випадково опиняється на віллі колись могутнього італійського мафіозі дона Фредо, нині вдівця, який переживає глибокі кризи – особистісну, сімейну та фінансову. Влада влаштовується прибиральницею, але стає порятунком цього дому: мамою для дітей дона Фредо та реформатором дотепер старої, неефективної та, головне, негуманної мафії.

Tags: kino, kino ukraińskie, ukraina